• Psalms 107
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 107:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link