• Psalms 35
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
    • 2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
    • 3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
    • 4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
    • 5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
    • 6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
    • 7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
    • 8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
    • 9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
    • 10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
    • 11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
    • 12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
    • 13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 35:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link