• Psalms 82
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
    • 2 Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
    • 3 бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
    • 4 Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
    • 5 Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів,- і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
    • 6 Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
    • 7 намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
    • 8 Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
    • 9 І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. Се́ла.
    • 10 Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
    • 11 при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
    • 12 Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
    • 13 що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
    • 14 Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
    • 15 Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
    • 16 так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
    • 17 Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
    • 18 Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
    • 19 І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 82:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link