• Psalms 84
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
    • 2 Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в,
    • 3 Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла.
    • 4 Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости!
    • 5 Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ!
    • 6 Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?
    • 7 Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
    • 8 Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє,
    • 9 нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються!
    • 10 Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі.
    • 11 Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
    • 12 правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
    • 13 І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
    • 14 Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 84:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link