• Psalms 57
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
    • 2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
    • 3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
    • 4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
    • 5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
    • 6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
    • 7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
    • 8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
    • 9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
    • 10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
    • 11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
    • 12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 57:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link