• Psalms 79
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
    • 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
    • 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
    • 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
    • 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
    • 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
    • 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
    • 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
    • 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
    • 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
    • 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
    • 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
    • 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
    • 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
    • 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
    • 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
    • 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
    • 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
    • 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
  • World English Bible (web)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 79:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link